Книжкові злодії

Книга розгортається як подорож європейськими бібліотеками, сховками, підвалами — тими місцями, куди насамперед спрямовувались нацистські бригади бібліотечних пограбувань. Рідел веде нас через вулиці Парижа та Берліна, через маленькі польські села, через приватні й державні колекції — показуючи, як збирали, переховували, продавали або знищували книжки. Описані втрати — мільйони томів, але найтяжчі — моральні та культурні: у знищенні ідей, у викривлених архівах, у порожніх полицях, де колись була історія. Автор веде читача без зайвої сентиментальності, але з ясним серцем. Досить сухі статистичні дані змінюються розповіддю про конкретних людей, про бібліотекарів, колекціонерів, тих, хто намагався приховати та врятувати книги. Стиль Рідела — репортажний, але не сухий; є уважність до деталей, яка дозволяє відчути запах давніх сторінок, поруйнованих приміщень, холод підвалів. «Книжкові злодії» — це книга про пам’ять. Це нагадування, що кожен том — це голос, котрий може бути вимкненим, але не знищеним назавжди.