Кохання і Сена

А для мене Аполлінер - не лише урбаніст і співець міста, він для мене є романтиком і філософом. У збірці «Алкоголі» є класичний вірш «Міст Мірабо», що якраз і оповідає про почуття людини, яка змушена розійтися із своєю другою половинкою. Як я розумію, все було взаємним, і кохання було, однак життя так склалося. Сена тече, вона, напевно, буде вічно текти, так і кохання є вічним. Але для ліричного героя все вже позаду. Його історія - одна з мільйонних історій людей, що, як і він, приходили на міст Мірабо і дивилися на Сену. На жаль, не завжди почуття визначають можливість людей бути разом. Укотре в кожній книзі я бачу щось схоже до своєї історії і до розставання зі своїм хлопцем, коли було теж прожито декілька років разом і теж було кохання. І я б теж, якби була змога, як і Гійом Аполлінер, прийшла б до Сени і поділилася б з нею своїм болем.