Кольє королеви

Новела «Кольє королеви» кардинальним чином відрізняється від інших творів збірки, і лише наприкінці оповіді є згадка про Арсена Люпена. Це дещо розчаровує. Спершу автор подає історію кольє королеви, що є ніби дорогоцінним артефактом родини графа де Дре. Декілька разів на рік його дружина одягає кольє на бали, а сама прикраса зберігається в банку. Отож, на початку минулого століття, в один із вечорів, графиня вкотре одягнула кольє, яке до того чоловік привіз із банку. Ввечері, задоволений шиком і блиском своєї чарівної дружини, граф сховав кольє у своєму особняку в кабінеті, як і завжди, між коробок із головними уборами та одягом. А на ранок, перед поїздкою до банку, пішов до кабінета забрати кольє. Втім, прикраси не знайшов. Хто ж забрав її? Двері були щільно зачиненими, так само як і вікно. Імениті особи викликали поліцію, але справу невдовзі було закрито за відсутності доказів. Самі ж де Дре запідозрили у скоєнні злочину хорошу знайому графині, а нині покоївку Анрієтту, яка жила із своїм шести- чи семирічним сином поверхом нижче, часто хворіла і заробляла крихти. Прикметно, що знатні сусіди не приховували того, де зберігають кольє, тож будь-хто з мешканців особняка міг розповісти про це професійним злодіям. Але все одно пролізти через вікно чи пройти крізь двері непоміченими навіть профі було б неможливо. Графиня вигнала з дому свою колишню наближену особу, підозрюючи її у злочині, хоча жодних доказів причетності не мала. Натомість через декілька років графиня отримала від неї лист із подякою. Анрієтта писала, що щороку одержує поштою гроші і впевнена, що це допомога з боку графині. А гроші ой як були потрібні, то покоївка важко хворіла, а невдовзі померла. Втім, графиня грошей не надсилала і нічого про подібну благодійність не знала. 
Тож хто тоді викрав кольє і хто невдовзі поверне його власникам через, напевно, декілька десятків років? Саме про це йдеться в другій половині новели. 
Від себе зазначу, що порівняно з іншими новелами збірки ця мені здалася найслабшою і мінімально драйвовою. Задовгою є історія про кольє та про його роль у французькій історії. Та й написано трохи нудно і не дуже цікаво.