Крим наш Крим

Книга непроста й емоційно важка. Читання дається не одразу перша половина  здається затягнутою, місцями складною для сприйняття. Проте згодом історія поступово розкривається. Ця книга не для легкого читання й не для швидких висновків. А інколи саме такі тексти потрібні найбільше.Сюжет сильний і болючий. Автор дуже тонко й уважно виписує персонажів їхні характери, внутрішні конфлікти, страхи й вибори виглядають щиро та правдиво. Герої не ідеалізовані, саме тому їм віриш.

Це історія про Крим той Крим, який ми знаємо й пам’ятаємо, і про який не можна мовчати. У книзі показано і процес русифікації, і нав’язаний міф про «Севастополь город-герой», і те, як по суті нашу землю віддали, не зважаючи на людей, історію та справедливість. Особливо цінно, що багато уваги приділено кримськотатарській культурі мові, традиціям, ментальності, історичній пам’яті. Це не декоративні елементи, а жива тканина тексту.

Читати боляче, бо книга без прикрас показує, як росія нищить нашу історію, стирає пам’ять. І саме тому вона важлива.Водночас не поділяю захоплених відгуків у дусі «дівчина дізналася про свої корені та покаялася». Тема походження героїні (кримськотатарські й російські корені). Тут не про каяття заради тренду, а про внутрішню боротьбу, біль і спробу зрозуміти себе. І змішувати ці речі спрощено означає втратити глибину твору.