Квітнева відьма, Майґуль Аксельссон

Книга, яка вкотре розділила наш #club11July навпіл по полярних думках (хоча ніби нас можна якось ще розділити, чисто математично)

Тож, послухавши свою подругу про "В цій книжці немає нічого хорошого, все життя тут - суцільний біль" я пішла писати рецензію

І не те щоб Міра була неправа в своїй тезі: книга дійсно не про рожевих поні, але цим вона мені і подобається, що показує життя без прикрас.

І хоча в ній є певна містична складова (можливість головної героїні вселятися в тіла інших людей чи тварин) я була занадто зайнята цілком "приземленими" і людськими відносинами, щоб звертати на це увагу

Чому це гарна книжка, варта прочитання:

в ній класно розкривається вплив дитячих травм (навіть тих найперших, які ми не пам'ятаємо) на подальшу поведінку і долю людини

з цікавої точки зору розкривається питання "сім'ї", навіть коли ви не є родичами один одному (і чому навіть в такому випадку все одно складно викреслити людину з життя)

багато говориться про умови проживання людей з інвалідністю в спеціалізованих закладах (і це в "благополучній" Норвегії, зверніть увагу. Тож ті, хто каже, що тільки в нашій країні все погано - ніт. Розвиток держави і суспільства - це не щось, що надано всесвітом "зверху" і не може змінитися. Це шлях помилок, який всі ми маємо пройти. Ключове слово - всі)

Це дійсно сильна історія, без класичного "хепіенду", яка майстерно написана, і змушує тебе думати ще довго після того, як ти перегорнув останню сторінку

Одна з небагатьох книжок, яку я залишаю в своїй бібліотеці, щоб пізніше перечитати знов

Але важливо: якщо ви шукаєте легку книгу для відпустки або щось, щоб просто відключити голову - ця книга не закриє такий запит

Висновок: однозначно рекомендую, але будьте готові, що історія важка