Лебідь, щука і рак

Нам відома більше байка про Лебедя, Щуку і Рака, а тут - схожа із байкою казочка із таким саме фіналом. Не можуть утрьох вони полетіти в теплі краї, як би цього не хотіли. Бо віз із харчами, які у вирій захотіли взяти щука з раком, ніяк не міг їхати: лебідь тягнув його вгору, щука - у воду, а рак шарпнув назад. Сміялися ж найбільше жаби, бо щука і рак брались не за своє діло. Для кращого розуміння казочки чудові малюнки виконала Світлана Лопухова. І я вкотре переконуюсь, яким же розумним є народ: якщо в тебе немає талантів у якійсь сфері, тоді навіщо туди лізти? Чи не простіше займатися тим, до чого є хист та лежить душа? Трактувати можна широко. Взяти сферу освіти, де всі хочуть бути програмістами, юристами, психологами, мати наукові ступені, видавати книги. Тут і ідея сродної праці Григорія Сковороди напрошується. Якби кожен працював за покликанням, суспільство було б геть іншим.