Лис Микита - 2

Казочка «Фарбований лис» кардинально відрізняється від «Лиса Микити», хоча головні герої ті самі. Але «Фарбований лис» - то проза, а «Лис Микита» - поезія. У першій казочці лис отримав по заслугах, а в другій, навпаки, жорстоко повівся зі своїми партнерами. І першу я б радила читати дітям, а другу - лише дорослим. Перша книга мені сподобалася більше, і не лише тому, що вона значно менша за обсягом і має набагато менше персонажів і лишу одну сюжетну лінію. Тут можна простежити мораль: треба бути чесним і щирим, не підставляти нікого і заслужити високе звання працею, а не хитрощами. Та й лис Микита в цій казочці не такий уже й мегахитрун: його ледь не роздерли собаки, коли він у місті хотів украсти у продавчині курку, та й видав він себе по-дурному, коли рік правив у лісі, а тут не витримав і став підспівувати іншим лисицям, коли ті заспівали йому пісень у день святкування річниці. Діткам обовʼязково сподобається задумка із синьою фарбою: лис ховався від собак і опинився у діжі, де, як потім зʼясувалося, була синя фарба. Сподобається їм і те, що звірі його злякалися, як вони звеличували його. Це дійсно було смішно.  Я б, звісно, зберегла Микитові життя: жорстко, що його розірвали звірі. Але у світі тварин жорстокість і має панувати.