«Любіть Україну» — поезія-заклик, у якій автор прагне донести важливість теплих почуттів до рідного краю, його культури та його народу. У цій статті поданий аналіз вірша.

Автор — Володимир Миколайович Сосюра.

Дата створення — 1944-ий рік.

Входить до збірки «Щоб сади шуміли».

За жанром є віршем-посланням.

За літературним родом належить до лірики.

За видом лірики є громадянською, або патріотичною.

Тема — змалювання возвеличеного образу України-неньки в усій її красі та могутності.

Ідея — заклик до кожного українця любити свій рідний край, свою Батьківщину.

Головна думка — теплі почуття до свого рідного краю є обов’язковою частиною повноцінного духовного людського єства.

Віршований розмір — амфібрахій.

Римування — перехресне (абаб).

Під час написання твору «Любіть Україну» автором були використані такі художні засоби:
Епітети;
Порівняння;
Метафора;
Повтор;
Гіпербола;
Персоніфікація;
Риторичне звертання.

«Любіть Україну»: ідейно-художній аналіз
«Любіть Україну» — поезія, яка є не чим іншим, як палким зверненням поета до кожного українця, яке він проголошує (створює) в радісний час, коли його Батьківщина визволяється від німецьких загарбників. «Вишнева Україна», створена Володимиром Сосюрою, в такому ж образі постає в уяві кожного читача чітко, детально, яскраво, подібно до картин вправних живописців.

Під час змалювання Батьківщини автор називає її «єдиною» і говорить про те, що вона є в усьому навколо — від пташки до квітки. До України усміхається сонечко, мигтять зірки, озиваються своїм шумом вербові дерева над ставками, світять вогнями електростанції. В душу кожного українця всотується українська пісня, дума, національні святині зі своєю красою, подібні до золотих морів пшеничні поля, неозорі степи і т.д.

Українському народові вдалося своїми справами на полі бою завоювати шану та повагу від інших національностей. І ми просто не маємо права забувати героїчні вчинки славних козаків запорізьких, безстрашних захисників рідної землі.

У вірші авторові вдається звернутися як до українського народу в цілому, так і до всіх людей окремо. За допомогою використання анафори «Любіть Україну» В. Сосюрі вдалося поезію зробити стрункою та композиційно завершеною. Він говорить зі щирістю та безпосередністю.

Заклик-заповіт закінчується палкою фразою
«Всім серцем любіть Україну свою,—
І вічні ми будемо з нею».

Художні особливості «Любіть Україну»
Емоційно-схвильованим закликом «Любіть Україну», вираженим 2 рази у формі риторичного звертання, авторові вдається загострити увагу читачів та передати свій емоційний стан. Це і є ідейно-пафосна, ідейно-композиційна основа вірша.

Використання автором епітету «солов’їна» є продуманим. Завдяки ньому розкривається рідне слово в усій своїй красі, а ще теплі синівські почуття до рідної солов’їної мови:
«В грому канонад, що розвіяла в прах
Чужинців в зелених мундирах,
В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
До весен і світлих, і щирих».

У цій строфі використана метонімія. Це означає що заміняються пов’язані поняття, а ще назва одних явищ переноситься на інші.

Ясно, що багнети і грім канонад це не що інше, як народ та армія, завдяки якій рідні землі були визволені від фашистів.

Автор з обережністю вдається до зображально-виражальних засобів, немовби боячись перейти до фальшивої пишномовності, пустопорожнього пафосу. Епітети в творі є нечастими, однак їхнє використання є дуже влучним, точним, від нього в уяві читача виникає ціла асоціативна симфонія: вишнева Україна, мова солов’їна і т.д. Нечасті порівняння немовби є доповненням поетичного образу рідного краю. Серед інших ще біль яскраво вирізняється порівняння «Я та купина, що горить — не згора». Згадка про біблійну неопалиму купину символізує невмирущість як українського народу, так і самої держави України, які змогли вистояти перед фашистською навалою.

Україна з вірша Сосюри — жива, реальна, зрима. Закінчення поезії — автор звертається до молодого покоління із закликом любити свій рідний край, бо без цієї любові життя не буде повноцінним.

Автором були використані прості, але водночас довершені художні засоби, а також у творі відчувається його щирість, схвильована інтонація. Все це разом дало можливість В. Сосюрі вмістити до цього ліричного твору сенс неабиякої глибини: потрібно любити рідний край, із шаною та повагою ставитися до інших народів, бути доброю людиною, з добрими вчинками йти життям і тоді, як результат, зможеш прославити та звеличити не тільки себе, а й рідну Україну, яку знатимуть ще віками та тисячоліттями.

Історія створення поезії «Любіть Україну»
У поетичному доробку Володимира Сосюри чимала частина творів має патріотичну тематику. Рік написання вірша «Любіть Україну» — 1944-ий — зовсім не випадковий, адже саме в цей період часу з українських земель були остаточно вигнані німецько-фашистські загарбники.

Цей вірш — один суцільний великий прояв всеохопної любові автора до рідної країни та її культурних надбань, природи, народу, всього, що з нею пов’язане.

Поштовхом до такого зізнання в теплих почуттях рідному краєві стали цинізм, брутальне, шовіністичне ставлення компартійного чиновництва до всього пов’язаного із українською культурою.

Поезія вперше вийшла друком на шпальтах «Київської правди» та «Літературної газети».

Саме за патріотизм поезії «Любіть Україну» Володимир Сосюра 1951-о року був звинувачений у схильності до націоналізму. Його твори перестали пропускати в друк, весь час йому загрожує арешт. Все це скінчилося аж через 2 роки, коли помер Сталін.