«Любіть один одного, допомагайте - і все буде добре».

Книга «Любов довжиною в життя» невеличка за обсягом. Але незважаючи на це, вона просякнута душевною теплотою, добром. Одразу видно, що авторка писала про рідненьку людину - свою бабусю. 
Книга має чудові кольорові ілюстрації, від яких неможливо відвести очей. 

У першій частині ми знайомимось з головною героїнею Анастасією, якій довелося народитися, зростати, виходити заміж, ростити дітей у важкі для України часи. 
У дитинстві дівчинка залишилася сиротою, її на виховання забрала старша сестра. Але не дивлячись на гарне ставлення сестри, свояк змушував дівчинку тяжко працювати, прати, прибирати, доглядати дітей. 

Революція 1917 року принесла за собою голод і смерть. Настуся знову зазнає важких втрат, але не впадає у відчай, залишається доброю і привітною. 
У цей час дівчина зустрічає своє кохання - Олексія. 
Саме ці почуття дають сили Насті не здаватися, піклуватися про дітей, коханого, допомагати нужденним під час великого голодомору  1932 року і війни 1941 року, коли відбувалося навмисне масове знищення українців.

У другій частині авторка викладає свої роздуми про Україну, про тернистий шлях її становлення ( війна, голод, злидні). 
Її бабусю завжди тішило те, що її діти і онуки житимуть під мирним небом і матимуть щасливу долю. ✍️ «Ой не знала вона і не відала, що її нащадків не омине ця страшна доля, що на землю України знову прийде жорстока і страшна війна з бомбами і ракетами.»✍️

Тільки зараз ми бачимо і усвідомлюємо, в якому «совку» ми проживали: усе було наскрізь просочене комуністичною пропагандою , людей змушували мітингувати ( не прийдеш - не отримаєш житло або премію), одяг у всіх був однаковий, непомітна р…фікація українського населення, р… - старша сестра, а всі соціалістичні республіки - брати і сестри…  Ось Вам і « старша сестра», від якої ми отримали не покращення , а занепад. Увесь час прагнула підкорити нас, поневолити, відібрати мову. Так було і в 2014 році, так сталося і 24 лютого 2022 року. 
Але українці сильний народ. Нескорені і нездоланні. Козацькому роду нема переводу. Україна обовʼязково переможе, тому що з нами Бог.

Мені книга дуже сподобалась своєю емоційністю, ніжністю ( прочитала її за годинку). 🫶Але, так мало її було… хотілося б більше дізнатися про долю Насті та її сімʼї. Бо розповідь була через великі проміжки часу…
Дякую автору за таку добру книгу.