Маяк

Прочитавши книгу Віталія Дуленка, схиляюся до того, що це  психологічний трилер, але з елементами детективу, горору, жахів. Цікава книга, одразу захопила з перших сторінок, сюжет тримав у напрузі, загадкова атмосфера вабила. Не скажу, що було страшно, але іноді мурахи бігали тілом, ставало моторошно, але важче було саме психологічно.

Книга досить похмура, сіра, моторошна. Адже протягом книги спостерігаючи за героями, ми постійно бачимо лише проблеми: важке дитинство, пияцтво батьків, непорозуміння у родині, фінансові проблеми, карʼєра не складається. Тобто життя героїв зовсім не ідеальне.

Навіть сама обкладинка говорить за себе, що на нас очікують не розваги. Та й не дивно, адже уявіть себе на самоті на маяку, відірваним від людства, коли тебе оточує невимовна тиша, яку порушує тільки шум моря, завивання вітру, гул генератора, навіть поговорити ні з ким. А найгірше - коли починають зʼявлятися привиди, чутно дитячий плач… Ще й цими привидами є не хто інший, як рідна мати, брат, вітчим… То може все не так просто, і ці видіння не випадкові? Яку правду приховує Данило? Чому загинули попередні доглядачі? Які таємниці  розкриє маяк і чим все обернеться для героїв?

Кінцівка книги виявилася неочікуваною. Дивлячись на те, що Данило весь час намагався знайти себе, побороти тягу до алкоголю, наладити стосунки з Настею, він зробив неймовірний вчинок. Ціна стала занадто високою, але завдяки втому маяк більше нікому не завдасть шкоди.

Раджу книгу! Гарна містична історія з внутрішніми конфліктами героїв та атмосферою загадки.