Мертві стукають

Було цікаво прочитати щось нове й незвичне. «Мертві стукають» це книга, яка одразу занурює читача в тривожну, темну атмосферу. Це історія про людей, яких переслідує минуле, про страхи, провину й тіні, від яких неможливо сховатися.

Книга варта уваги, адже наші українські письменники мають бути прочитаними й завойовувати прихильність справжніх українців своєю творчістю.

Під час читання постійно відчувається напруга здається, що разом із героями хтось стукає і в твою свідомість. Авторка майстерно передає психологічні стани персонажів, їхню внутрішню боротьбу. Тут немає легких тем і простих відповідей кожна подія змушує замислюватися.

Особливо цікаво було читати про звичаї жителів Карпат, які мешкали в селі Ялинкувате їхні традиції, забобони, спосіб життя й цінності. Після заміжжя Маруся переїжджає до чоловіка Миколи в село Любинівка, і було захопливо порівнювати, наскільки відрізнялися тамтешні звичаї та побут від її рідної домівки.

Хотілося порадіти за Марусю, але, на жаль, її подальше життя було сповнене болю, важких випробувань і зневіри в чоловіках, коханні та щасті. Багато моментів сприймалися з сумом і щирим співчуттям до героїні, хоча подекуди я зовсім її не розуміла. Не могла прийняти того, що жінка неодноразово прощала чоловіка, який пив, бив її й намагався вбити, часто погрожуючи ножем їй та двом донькам. І коли Маруся нарешті пішлавід нього, я щиро пораділа за неї за правильний вибір, зроблений заради себе й своїх дітей.