Мігель Анхель Астуріас "Сеньйор Президент" | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Мігель Анхель Астуріас "Сеньйор Президент"

0
Нема оцінок

Я продовжую читати диктаторські латиноамериканські романи, а розпочинала своє знайомство із ними з романом "Свято Цапа" Маріо Варгаса Льоси, проте цей жанр в літературі ще в 30- х рр. минулого століття започаткував саме Мігель Анхель Астуріас. Його роман "Сеньйор Президент" надто страшна і надто правдива історія про владу і людину, про  її обов'язок, про зло та про смерть. Це міцна суміш дивовижного тексту, у якому заплутуєшся та втрачаєш час.

Смерть, божевілля, кривава фантасмагорія, у якій беруть участь персонажі роману, використовує Астуріас для того, щоб зосередити увагу читача на морально нікчемних, ницих, захланних верхах суспільства за часів тиранічних диктатур.

Корупція, переслідування опозиції, цензура в ЗМІ, замовні вбивства, злидні та розповсюджений серед населення алкоголізм - все це правління диктатора Кабрери, який став прототипом головного персонажу твору, він правив 22 роки та довів свою Ґватемалу до цілковитого руйнування, практично повністю віддавши її на відкуп американській компанії.Ну і, як заведено, переписав Конституцію, щоб мати можливість обиратися на наступний термін.

Але цей диктаторський роман  - це не аналіз правління певного тирана, а фігура Президента з’явиться в романі лише декілька разів. Це складна сплетена мережа відносин між владою, диктатурою та суспільством. Зрештою, причина того, що тирани та диктатори перемагають у країні знову і знову в самому суспільстві, яке обрали їх, а потім терпить все десятиліттями. І тому головний герой роману - не Президент-диктатор, а саме зневажене суспільство. І цей роман неймовірно складний. Величезна кількість персонажів, в яких легко заплутатися: генерали, прокурори, повії, бідняки - з їхніми думками та почуттями. Але всіх їх об'єднує одна задушлива емоція - страх. Божевільний страх щось сказати, робити щось: зрештою, ти ніколи не знаєш, де ти прокидаєшся завтра, у своєму ліжку чи на тюремних ночвах.

Це образ справжньої диктатури, і не має значення, як його ім'я, і ​​в якій країні проходить сюжет книги, диктатура скрізь має одну людину - обличчя Сеньйора Президента.

вподобати
0 користувачів вподобало.