Моя четверта книга Кінга і можу сміливо сказати, що вона дуже крута. Творчість Кінга спецефічна, тому я боялася, що ця книга мені не сподобається плюс багато води зазвичай і не зовсім простий склад.

Тут дійсно є вода, але за рахунок того, що цей твір тримає у напрузі, то вона дуже доречна. Наприклад, відбувається щось дуже хвилююче (настільки, що часом хочеться відкласти книгу і переварити все) і за рахунок цієї води трохи відволікаєшся і не так хвилюєшся з приводу того, що буде далі.

Сама історія про письменника Тома, який нібито потрапляє в аварію, через що не може ходити і його «рятує» затята фанатка Енні, яка виявиться «монстром» (не в буквальному сенсі, бо в стилі Кінга могла б бути). І ми спостерігаємо за її поведінкою та думками Тома.

Насправді я читала книги і гірше, але це все було поверхово. я дізнавалася про жесть після того, як вона трапилась, не в моменті. Взяти за приклад ту ж Тесс Геррітсен. Вона рідко описує щось жорстоке в моменті, ми все дізнаємося після, коли тіло знаходять, наприклад.
Саймон Беккетт пише так само +-.
Єдині книги, які я запам'ятала із надмірною жорстокістю в моменті – «Американський психопат», «Маленьке життя» і у психопаті набагато гірше, ніж тут. Якби я це читала в минулому часі, то воно б мене не зачепило. А оскільки в психопаті подібні, і набагато гірші, речі відбувалися у великій кількості і по черзі, без перерви, то воно не так запам'яталось (хоча момент з щуром і перфаратом я досі хочу забути).
А в цій книзі я з героєм проживаю всі дні в «ув'язненні». Я хвилювалась як за себе, адже невідомо, що цього разу стукне «фанатці» в голову. Змусить випити мильну воду, кине тарілку супу в стіну або почне відрізати і припікати ногу, щоб Том нікуди не пішов.
І здавалося б, та й не прямий жах, але оскільки атмосфера сама по собі хвилююча, то коли настає цей момент все, що хочеться – закрити книгу.

Я в шоці з усього. Я не очікувала, що ця книга виявиться такою «тривожною». але вона придатна (правда після неї потрібний психолог)

Такої напруги під час прочитання в мене ніколи не було. Це мій перший, скажімо так, досвід, і він викликав неоднозначні емоції. Ніби і супер, адже емоції це те, заради чого я читаю, але часом важко це перетравити. Але загалом твір крутий