Монографія про поляків

У 1990-ті - 2000-ті роки серед істориків та політологів стало модним вивчати національні меншини України. Робилося це також за фінансової підтримки окремих держав, через діяльність культурних товариств. Можна ставитися до цього по-різному, однак позитивним є те, що значний масив неопублікованих раніше джерел став доступний читачеві, а історична наука збагатилася чудовими монографіями. Однією з них є праця викладача Житомирського державного університету (нині вже професора і доктора наук) Олександра Антоновича Буравського. Науковець підійшов до пошуку джерел дуже серйозно, як і належить професіоналові. Тому пересічному читачеві книга може здатися нецікавою, бо описано в основному економічне життя польської меншини на Волині. Проте наукова праця й не має веселити, на те вона й наука. Як і належить, у першому розділі Олександр Антонович робить огляд джерельної бази дослідження та історіографії; в другому описує розселення, соціальний склад і професійну зайнятість поляків, політику царату в польському питанні. Розділ третій присвячено соціально-економічному становищу польської громади, а четвертий - громадському і культурному життю. Кожна сторінка тексту має чимало посилань на літературу. Додам, що в монографії є достатньо таблиць та аналітики. Єдине, що трохи ускладнює читання, це наша звичка писати ініціали і прізвища, а не імена і прізвища. Отакий-от формалізм, особливо в цікавому розділі про польську культуру на Волині (а представників дійсно було чимало, ще й яких!), трохи відвертає від книги. Зауважу, що автор ідеалізує обʼєкт свого дослідження, на що свого часу звертали рецензенти. Є таке в істориків: ми ніби закохані в те, що вивчаємо, і не бачимо вад і хиб.