Морозенко

Це той твір, який би я, як мати, заборонила б і читати, і викладати у школі. Бо він руйнує психіку дітей і дорослих. Памʼятаю, як читала його у пʼятому чи шостому класі в школі, а потім плакала. Панас Мирний відомий тим, що його твори закінчуються трагічно. Але міг би зробити виняток, та не зробив. «Морозенко» - це історія про бідну родину - матір Катрю та її семирічного сина Пилипка, які не мають їжі в живуть у бідності .Матір зварила останнього буряка, а завтра Новий рік. Пилипко хоче піти до хрещеного щедрувати, але для цього треба пройти ліс, де панує дід Морозенко. Пилипко не вірить материним казочкам, не вірить, що цей Морозенко такий страшний, він його обов’язково переможе, і аколи вона спить, Пилипко залишає хату та йде лісом. Урешті хлопчик збивається з дороги, сідає на галявині та помирає від холоду. На ранок матір біжить його шукати, знаходить замерзлим і вмирає з горя. Ну і для чого писати такі історії? Хіба не достатньо було нотацій про те, що Катерина - сирота, як важко їй жилося? В цьому плані Михайло Коцюбинський є більш людяним: в його «Ялинці», яка схожа за обрамленням, хлопчик вижив і знайшов дорогу.