Моторошно ..

Це було моє перше знайомство з фентезі! Я читала все класику, ромкоми, казки 🙂 Та одного дня мене посвятили в читачі в «таємничому колі читацького клубу» 😅 І обрали для обговорення цю книгу. Спочатку я поставилась дуже скептично: новий жанр, початок із ворожінням на людських нутрощах, які потім зашивають назад 🫣 мене це добряче спантеличило. Читала без ентузіазму… але далі книга мене захопила, та й жанр я врешті полюбила 🙂

Трохи затягнутий початок, але потім потік подій  і уже важко відірватися! Книгу читала тиждень (перші сто сторінок), а решту за кілька годин.

Події відбуваються в Єльському університеті де існують таємничі товариства й магія. Дівчину запрошують на навчання просто з палати лікарні! Алекс Стерн не проста дівчина, вона має надприродний дар бачити привидів. Саме через цю здатність вона потрапляє до Дев’ятого дому товариства, яке контролює магію та інші товариства.

Університетські стіни приховують темні ритуали, боротьбу за владу й бажання контролювати більше, ніж дозволено.

Історія часом важка, похмура й доволі жорстока. У книзі піднімаються теми насильства, залежності, соціальної нерівності. Але саме це робить її живою та глибокою. Авторка не романтизує темряву вона показує її без прикрас. Мені сподобалось читати було не завжди легко, але дуже цікаво. Це не легке фентезі «для відпочинку», а радше інтелектуальний темний трилер із магічними елементами.

Якщо любите історії про закриті спільноти, університетську естетику з нотами містики й складних героїв ця книга варта уваги. А кінцівка залишає інтригу, загадкові зникнення і занурення в другу частину книги! Якщо подобаються такі жанри то раджу ще прочитати «Вавилон»