Музика вітру

Головній героїні Соні постійно сняться жахливі сни, приходять страшні видіння, марева, в яких вона - то жертва голодомору, то війни, то Чорнобильської катастрофи. Чому вона бачить чуже минуле? А може не чуже, а якось повʼязане з нею? Це зводить з розуму, адже ніхто не повірить таким розповідям. І лише єдиному коханому Владові вона може довіритися, лише він може її заспокоїти і допомогти.

Соні з Владом доведеться розворушити минуле і зʼясувати страшні подробиці  життя їхніх предків . Та як виявлена правда вплине на їхні сімейне життя? Невже нащадки повинні розплачуватися за гріхи рідних?

Минуле, це як музика вітру - нікуди не дівається і постійно нагадує про себе, навіть якщо ти про це минуле нічого не знаєш. І тому дуже важливо зрозуміти минуле, зʼясувати правду, якщо це можливо, щоб не  дати неправильним думкам, вчинкам зруйнувати сьогодення.

Книга написана доступно, читається наче й легко, але сприймається важко і болюче. Бо події в ній описані дуже важкі: німецька окупація, радянські репресії, голодомор, знищення, спалення людей, картування, згвалтування… І так гірко від того, коли бачиш, що вчорашні однокласники, друзі - стають твоїми запеклими ворогами, твоїми катами… А чужа людина, навпаки, врятує тобі життя…

Читання викликає різні емоції: від усмішки, радості, коли читаєш про сьогодення,  до невимовного жалю, суму, туги, коли мова йде про минуле…

Сподобалась мені лінія кохання у книзі. Коли герої ще з самого дитинства підтримували один одного, одружилися, народили дітей. Все було у них: і сварки, і непорозуміння, і думки піти «на ліво», і страшне ДТП, яке перевернуло світ на голову. Але вони не здалися,  разом  подолали всі труднощі!

Гарна книга! Щиро дякую авторці!