Найнебезпечніші люди не ті, що кричать. А ті, що мовчать надто довго

Крутий/класний детектив , коли є родзинка і щось новеньке! Якщо набридли стандартні детективи з однаковою дією, раджу познайомитися з Карою Хантер і її детективом Адамом Фоулі у книзі «Неймовірна лють».
Тут багато злості але не показової, а тихої , накопиченої . Саме вона рухає сюжет…
Знайомимося з історією де жертва вже рятувалась, але це не означає, що небезпека минула. Навпаки саме з цього усе починається.  Дівчина тікає від викрадача та відмовляється говорити. Без її свідчень розслідування просто на «тормозі», і коли зникає ще одна підлітка, стає очевидно - це не одиничний випадок , а частина чогось більшого, що тягнеться з минулого. 
у детективі відчувається фірмовий стиль авторки, де присутні допити, уривки переписок, новини, різні точки зору. Через це є ефектну відчуття, що читач і сам частина розслідування.  
Сюжет може викликати сумніви. Деякі ідеї здаються складними для сприйняття, і не одразу віриш у логіку того, що відбувається. Та авторка поступово дотискає через мотивацію, деталі і пояснення і в якийсь момент конструкція починає працювати.  

Найсильніше прописана напруга. Авторка грається з читачами, підкидаючи дрібні деталі, змінює акценти і змушує постійно переглядати свої теорії . Це той детектив де ти впевнений «вже вся ясно». І саме в цей момент помиляєшся! Фінал вкотре підтверджує, передбачити її ходи майже не можливо!  
Адам Фоулі як персонаж в нових книгах, росте й розвивається, нові штрихи його особисто життя додають історії глибини , роблять живою і роблять сюжет не лише про злочин, в ц про людей, які з цим живуть!  
Чесно скажу не найсильніша книга з серії , не погана вона все ще захоплива і продумана. Раджу і раджу прочитати))