Найвідоміша трагедія Шекспіра

Всі, напевно, чули про данського принца Гамлета, проте не всі читали найдовшу за обсягом та найбільш відому трагедію Шекспіра. При слові «Гамлет» у багатьох першими асоціаціями є привид батька Гамлета, «бідний Йорик», тобто череп померлого блазня Йорика в руках у принца, божевільна Офелія, що вчиняє самогубство, та фраза: «Бути чи не бути?». 
Утім цей твір є набагато глибшим. Син має помститися за загиблого батька. Однак про отруєння короля Гамлет дізнається од його привида, тож Шекспір вірить у духів і звеличує помсту на рівні таліону: око за око, зуб за зуб. Вбивцею є рідний брат батька - Клавдій, який це зробив заради престолу; він же швиденько одружився із матірʼю Гамлета. Вдаючи із себе божевільного, принц таки усвідомлює правдивість інформації привида й виводить свого дядька на чисту воду. Однак усе закінчується загибеллю майже всіх персонажів - Офелії, її батька Полонія, Клавдія, матері Гамлета Гертруди та й самого принца. Скористався ситуацією правитель Норвегії, який захоплює країну без жодного спротиву. 
Насправді читати «Гамлета» у школі - зарано. Хіба може 13-14-річна дитина зрозуміти на повну, що таке сімейна помста та істинне кохання, яке доводить до божевілля? Хіба можна усвідомити, що таке зрада та щира дружба? Саме у зрілому віці «Гамлет» набуває глибини та досконалості шедевру. Ну а про важкість читання та насичену лексику годі казати.