Не грайте в ігри зі смертю!

Коротше, бро, якщо ти думаєщ, що трушні квести і детективні рольовки - це просто весела розвага на вихідні, то Аґата Крісті зараз жорстко обломить їм цей кайф. «Примха мерця» - це той самий еталонний випадок, коли пранк вийшов з-під контролю, іграшковий труп раптом виявився цілком реальним, а вбивця тупо хакнув чужий сценарій.

Пограємось значить: давня подруга Пуаро, відома детективна письменниця Аріадна Олівер, підписується на організацію квесту «Полювання на вбивцю» для масштабної тусовки в розкішному сільському маєтку. Гості мають шукати підказки і вичислити «злочинця». Але в процесі підготовки Аріадна ловить люту параною - вона відчуває, що хтось непомітно смикає за ниточки, змінює її задум, і насувається реальна дичина. Вона терміново викликає Пуаро підстрахувати її. І чуйка не підводить: у розпал свята дівчину-підлітка, яка мала грати жертву в квесті, знаходять реально задушеною в човновому сараї. А дружина власника маєтку в цей самий час тупо безслідно зникає. Гра закінчилася, почався кривавий хардкор.

Класна фішка книги в тому, що справжній кілер геніально юзає вигаданий сценарій Аріадни, щоб приховати свій злочин. Це лютий майндфак, коли фальшиві докази з гри змішуються з реальними слідами вбивці. Пуаро доводиться розгрібати цей детективний вінегрет і викупати, де просто підказка для гравців, а де - фатальний прокол справжнього маніяка.
Сама ж Аріадна Олівер - це тупо альтер-его самої леді Аґати, і вона тут максимально жорстко іронізує над собою. Аріадна кілограмами поглинає яблука, ловить крінж від своїх же фанатів, які прискіпуються до дрібниць, і видає базу про те, як важко бути творчою людиною. Їхній контрастний дует із педантичним Пуаро - це суцільний комедійний рознос на фоні дуже похмурої справи.
Як завжди у Крісті, за красивою картинкою лакшері-життя ховається токсичне болото. Власник будинку - багатий нувориш, його дружина - максимально дивна мадам зі своїми секретами, а навколо крутяться мутні архітектори і сусіди з подвійним дном. Пуаро повільно здирає ці маски, показуючи, що заради бабок і статусу ці люди готові переступити через будь-кого.

Це ідеальний детектив-головоломка, який доводить, що з іграми в смерть краще не жартувати, бо завжди знайдеться той, хто зіграє за своїми правилами.