Не книга, а теплий плед

Тепла, надихаюча, мила історія про старого сварливого чоловіка

Все, що цікавило Уве в житті — його дружина Соня та машини. Він не любив спілкуватися з людьми та витрачати зайві гроші. Він не любив людей в білих сорочках та тих, хто їздить машиною на територію комплексу. Він прокидався о 5:40 і робив обхід районом, щоб впененитися, що все добре. 

Але Соня померла і він не бачить сенсу жити далі. Тому вирішує піти за нею. Але всі його плани руйнує родина, яка поселилася по сусідству. 

Персонажі прописано не дуже детально, але ця книга цього і не потребує. Найважливіше, що кожен персонаж має свій особливий характер. 

Цю книжку можна назвати теплим пледом, в який ти кутаєшся взимку. Вона неначе камін в будиночку у горах. 

Те, як змінюється Уве, змушує усміхатися і радіти. На серці стає дуже тепло від цього персонажа. 

Ця книга заслуговує 10 з 5 за те, які емоції подарувала