Неперевершений мовний порадник

Олександр Авраменко майже десять років тому порадував читачів чудовою книжечкою кишенькового формату. Це сто уроків (насправді - порад), як правильно вживати те чи інше слово, звертатися один до одного. Наприклад, як підійти до незнайомої людини на зупинці і спитати, коли приїде той чи інший автобус? Ми скажемо: «Жіночко, пані, женщина?» чи «Чоловіче, пане, мужчино?» А може, взагалі не треба акцентувати на статі й просто запитати? Насправді таких життєвих ситуацій чимало. Слід навчатися музиці чи музики? Мати відпустку з 1 по 30 червня чи з 1 до 30 червня? Виконувати копітку чи кропітку роботу? А як правильно сказати про час, коли до шостої години вечора залишилося пʼятнадцять хвилин? 
Одним словом, пан Авраменко охопив у першій частині експрес-уроків найбільш поширені помилки, яких припускаються навіть учителі української. Та й на деякі твердження автора я знаходила в подібній філологічній літературі геть інші трактування. Тож немає меж досконалості.