Новели про дітей

З цієї збірки новел мене найбільше вразили дві - «Новина» та «Кленові листки», в яких виразно зображено проблему дитинства, зокрема сирітства (напівсирітства). «Новина» вивчається у школі. Це невеличкий твір на три сторінки про Гриця Летючого, в якого померла дружина, залишилося дві дочки, яких він не в силах прогодувати. Як вихід він вирішує втопити дітей. Одну дочку втопив, інша ж випросилася, проте автор упевнений, що на неї чекає важке життя та злидні. Здається, Стефаник прагне захистити своїх героїв, довести, що саме соціально-економічні обставини загнали Гриця в цю безвихідь. Ніхто з сусідів і знайомих не хоче допомогти. Та й, власне, речення про те, що Гриць пішов на міст можна по-різному трактувати - або він йде далеко-далеко, або обирає шлях самогубства. 
Не менш болісно читати новелу «Кленові листки» про бідну родину з чоловіка, вмираючої дружини та чотирьох дітей. Знову показано бідність західноукраїнського селянина, який, до речі, мріє про поїздку до Канади; про хлопчика Семенка, який має стати опорою в родині; про близьку смерть матері, що своїх дітей порівнює із кленовими листками. 
Трохи ускладнює процес читання насичена діалектами мова, доводиться інколи здогадуватися, про що говорять герої. Тим не менш, враження од творів гнітюче, відчуття болю та безвиході виходить на перший план.