Новий погляд на Мазепу

Дехто може здивуватися, чому українські видавництва друкують книги російської історикині з Петербурга Тетяни Таїрової-Яковлєвої. Напевно, тому, що пані Тетяна не є українофоб кою, а дослідила історію козаччини та, зокрема, Івана Мазепу на доволі глибокому рівні, із активним використанням російських та українських архівів, листування, матеріалів істориків. Мазепою вона захоплюється і прагне розглядати як особистість і людину, тобто він має права помилятися, бути ніжним і жорстоким, кохати і ненавидіти. 
Від себе скажу, що пані Тетяна прагне наповнювати свої тексти по максимуму фактами й робити мінімально висновків, щоб сам читач визначив для себе, що цей факт означає. Хоча, безумовно, симпатії до Мазепи в авторки значні. Він для неї є ерудованим та інтелігентним діячем, що вірою і правдою служив два десятиліття Петрові Першому. Що вміло лавірував, аби втриматися при владі. Що володів іноземними мовами. Саме тому книга про видатного правителя - Мазепу, а не про «зрадника». Про людину, що проводила внутрішню і зовнішню політику, вела дипломатичні перемовини, жертвувала на церкву та студентів, мецената і письменника. Цікаве дослідження, одним словом, і важливе для науковців.