Пан Коцький

У цій збірці казок представлено найвідоміші, де головними героями є тварини, зокрема «Пан Коцький», «Коза-Дереза», «Лисиця і Вовк». Дослідники літератури не дадуть мені збрехати, що це найдавніший шар казок, який свідчить про панування тотемізму в первісних людей, коли кожне племʼя мало певного звіра за символ і поклонялося йому. Тож кіт чи лисиця - то не просто тваринки, це представники якогось роду, що дружать чи ворогують між собою та ділять територію.
Відзначу надзвичайно красиві та яскраві ілюстрації та якісне оформлення книжечки. Що ж до казок, то вони всім відомі. Взяти, до слова, «Пана Коцького», в якій у дотепній формі продемонстровано, що у царстві звірів теж можуть бути кумедні непорозуміння. Ця казочка є доволі веселою та позитивною, бо ніхто нікого не зʼїв і не обманув, а те, що звірі злякалися Пана Коцького - то більше збіг обставин та хитрість Лисиці. Вчергове Лисичка постає найхитрішою, а от Зайчик, Вовк, Ведмідь і Кабан - наївними та нефартовими. Ведмідь, хоч і сильний, проте не дуже розумний. Зате Котик виявився і ситим, і шанованим. Чому вчить ця казка? Багатьом речам. Напевно, бути обережними і кмітливими, не довіряти словам, бути розумними й не вірити в авторитети. Загалом було цікаво й весело.