You are here
Паперові міста
З цієї книги я почала знайомство з Джоном Гріном і взагалі воно було вдалим
Я була в сьомому класі і з цієї книги я починала в цілому свій шлях читача, але перечитавши через чотири роки вона мені не сподобалась від слова зовсім.
Усе своє життя Квентин був закоханий у свою сусідку — Марго Рот Шпігельман. А тому, коли одного дня відчинивши знадвору вікно в його кімнату, прокрадається в його життя і втягує в незабутні пригоди, Квентин не може їй відмовити. Але ніч пригод закінчується, і наступного дня у школі хлопець з’ясовує, що Марго зникла. А згодом виявляється, що Марго залишила для нього підказки, і тепер саме він має відшукати дівчину, яку, йому здавалося, він так добре знав...
Максимально шаблонні персонажі, які схожі поміж собою з персонажами його інших книжок. Головний герой максимально дивний. Він собі щось понавигадував і був чітко впевнений, що так воно і є. Головна героїня для мене взагалі щось з чимось. Теж максимально дивна.
Кінцівка це взагалі руїна в цій історії. Вона мені не сподобалась ні першого разу, ні другого.
Але якщо вам подобаються легенькі детективи з підлітковою романтизацією всього, то вам має сподобатись. І взагалі я бачила багато позитивних відгуків, а це про щось та й говорить.