Патріотична поезія

Кожна поезія Олега Ольжича сповнена патріотизму та віри в незалежність України, в її відродження. Крім того, відчувається, що автором є професіональний історик та археолог, який у кожному епізодові української історії бачить боротьбу за визволення. У вірші «Археологія» читаємо фразу: «Ми знали мідь. Ми завжди воювали», тобто вся історія України - це історія боротьби і воєн. 
У ряді поезій бачимо поєднання патріотичних і войовничих мотивів із ліричними. Головного героя цілує кохана («Поцілуєш різко і суворо»), однак він усвідомлює, що кохання є не на часі. Два рядки поспіль налаштовують на ліричний лад і любощі, а потім інші два рядки - про боротьбу і кривавий бій. Доволі пророчими звучить спонукання молодому поколінню в поезії «Незнаному воякові»: «Захочеш - і будеш». Тож завжди треба боротися за своє щастя і свої мрії. І за волю. 
Читати Ольжича - як тримати меч у руках. Його слово є зброєю.