Книга, що мене вразила в багатьох сенсах.
По-перше, сюжет. Він настільки багатий, переповнений подробицями життя, глибиною подання цих подробиць, а також складністю тих ситуацій, що в ньому описуються, що цей твір можна вважати енциклопедією з психології.
По-друге, описи Києва, які наводяться на його сторінках, створені з такої любові до міста, до його історії, його вуличок, кожного дерева, що хочеться перевірити наявність усіх найпотаємніших куточків, про які ми дізнаємося з вами. До цього ж додайте, що це перший для мене твір, де згадується Куренівська трагедія, причому від особи людини, котра побачила її на власні очі, втратила рідних та сама вижила у дитячому віці завдяки допомозі старшого. І як правдиво описує автор страх Федора Твердохліба перед водою, що насувається, який лишився в ньому назавжди.
Ось ця правдивість, щирість, а ще чесність оповіді, багатство зображених персонажів, правда кожного з них і наповнюють цю чудову книгу.
Головний персонаж, Федір Твердохліб, позбавлений найважливішого, що може бути у житті людини, - сердечного тепла і кохання жінки, раптом віднаходить , як йому здається, шлях до цього тепла та іншу жінку. Однак яким непростим виявляється цей шлях, що складається з годин, днів і тижнів очікування, везіння і невезіння, нерозуміння один одного, надії та безнадії та, врешті-решт удару там, де більше за все очікував.
Окремо відзначу мову, багату, інтелігентну, що розкриває глибокий та різнобічний інтелект автора.
Книга змусила мене зацікавитися і іншими творами нашого талановитого співвітчизника .