Поема "Катерина"

Поема "Катерина" Т.Шевченка- глибоко психологічний твір, у якому автор розкриває трагічну долю жінки-покритки.   В образі Катерини поет змальовує  життєвий  шлях багатьох довірливих, щирих серцем та душею дівчат, які стали жертвою обставин та суспільних спетеотипів. Саме завдяки людському осуду, несприйняттю іншими, постійному моральному тиску й ламається душа Катерини. Остання струна її душі була обірвана, коли коханий москаль  зневажливо відштовхнув Катрю, поглумився над її коханням та навіть не признав свою дитину. Через відчай та самотність,  неймовірні душевні  страждання Катерина  вчиняє самогубство.

А  її дитя,  малий  Івась, стає жебраком. Він є символом зруйнованого життя, яке несе на собі тягар батьківських помилок.