Політичний тераріум, зима та смертельні мемуари | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Політичний тераріум, зима та смертельні мемуари

0
Нема оцінок

Літературний привид (він же гоустрайтер) отримує замовлення мрії. Колишній британський прем'єр Адам Ленг, з якого абсолютно не ховаючись стирчать вуха Тоні Блера, пише мемуари. Гонорар захмарний, перспективи розкішні. Є лише дві проблеми. Перша: попередній співавтор дуже невчасно випав із порома в холодний океан. Друга: навколо Ленга стрімко закручується міжнародний скандал із воєнними злочинами і тінями з ЦРУ. Роберт Гарріс безжально пакує нас у крижану ізоляцію зимового острова Мартас-Віньярд, де єдиний і навіть не названий на ім'я герой намагається зібрати чужі спогади до купи й при цьому не повторити долю попередника. Це класичний параноїдальний трилер, де найгостріша зброя - це не табельний глок, а флешка з архівом вордовських документів.

Найпотужніший магніт тексту - його тягуча, безпросвітна атмосфера. Гарріс віртуозно препарує політичний Олімп: це не зборище інтелектуалів-рятівників, а закрита банка з павуками, де панують лицемірство, піар та патологічний страх за власну репутацію. Закритий острів, що постійно продувається штормовими вітрами, працює як ідеальна метафора цієї пастки. Ти не можеш просто викликати таксі і поїхати додому, коли раптом усвідомлюєш хто твій роботодавець. Автор філігранно нагнітає саспенс з абсолютно буденних речей: розмови на кухні, випадково знайденого фото, дивного телефонного дзвінка.

Проте варто зауважити, що тим, хто очікує динаміки Джейсона Борна, тут робити нічого. Більшу частину екранного часу персонажі сидять у стерильних кабінетах, п'ють дорогий алкоголь і копаються в чорнетках. Темп оповіді максимально розмірений, а традиційного екшену фактично не існує аж до самого фіналу.
Авторський гнів щодо зовнішньої політики США та Британії нульових років часом б'є в лоб занадто прямолінійно. Гарріс не дуже й намагається ховати свої політичні антипатії, через що вся гілка з глобальною змовою виглядає трохи карикатурно і віддає конспірологією з жовтої преси. Саме тому книга знайде своїх поціновувачів звісно ж, проте їх буде ну дуже небагато. 

вподобати
0 користувачів вподобало.