Попіл, неочікувано

Я приємно здивована від прочитання книги! «Попіл» дуже недооцінена книга. Молодий український автор подав фантастику на справді високому рівні, пише цікаво, захопливо й так, що відірватися майже неможливо. Прочитала книгу дуже швидко. Персонажі добре прописані, з характерами.

Це постапокаліптичне фентезі про хлопця, який живе в останньому місті на Землі до того ж в найбіднішій і не найблагополучнішій його частині. Реалії нового світу жорстокі люди поділені на дві касти. Багата еліта мешкає на Вершині це привілейований клас. А виродки з Низу виживають там, де сонця майже не видно, а всім заправляють жорстокі банди, які постійно ділять території впливу.

Усі виродки мають надлюдські здібності, але за кожен талант потрібно платити. Головний герой, вміє створювати тимчасові предмети, які зникають через 15 хвилин. Ціна його здібності він не має кольору безбарвна сіра людина, і саме тому його називають Попелом.

Історія починається з бійки, у якій Попіл вступає в конфлікт з членами однієї з найвпливовіших банд. Після цього шансів на порятунок у нього майже не залишається. Та бос банди пропонує хлопцеві відпрацювати провину, виконуючи дрібні послуги, і Попіл змушений погодитися. Це рішення запускає ланцюг рокових подій, які згодом приводять до дивовижних і небезпечних відкриттів.