Правосуддя Декстера по-українськи

«Тільки нікому про це не кажи» - це не просто детектив, це лютий, відвертий і максимально болючий психологічний тру-крайм, який дістає на світло найбрудніші таємниці, про які в нашому суспільстві прийнято мовчати.
Значить так: Марго - успішна фотографка, яка живе в Парижі. У неї богемні тусовки, круасани, вино, ідеальна інстаграмна картинка і вайб повної свободи. Але її бекграунд залишився в Києві, і там схований такий лютий треш, що від нього хочеться просто стерти пам'ять. Спокійне французьке життя Марго множиться на нуль, коли в Україні з'являється серійний вбивця. Але цей тіп (або тіпеса) мінусує не випадкових людей, а конкретних виродків - аб'юзерів, ґвалтівників і домашніх тиранів, яким колись усе зійшло з рук. І залишає біля них дуже специфічні послання. До розслідування підключається журналістка Соня, і чим глибше вони копають, тим чіткіше стає ясно: минуле Марго і цей кривавий двіж у Києві пов'язані максимально міцним вузлом.

Карпа геніально міксує локації. Ти ніби стрибаєш між розслабленим, естетським Парижем і похмурим, травматичним Києвом нульових. Цей перепад тиску створює нереальну атмосферу, коли за красивим фасадом ти постійно відчуваєш холодний подих лютої небезпеки.
Найкрутіший майндфак книги, коли ти тупо починаєш вболівати за вбивцю. Коли ти бачиш, яких саме токсичних тварин мінусує цей месник, моральний компас ламається. Це жорстка дилема про те, чи можна відповідати абсолютним злом на зло, яке система відмовилася карати.

Назва книги - це буквально фраза, якою ламають психіку жертвам насилля. Авторка без цензури і жалю препарує теми булінгу, токсичних стосунків і того, як дитячі травми перетворюють людей або на зламаних жертв, або на холодних хижаків. Це текст, який б'є під дих своєю відвертістю.