Про любов, як найвищу форму аскези

Це найтонша і найпрозоріша новела в нашій літературі. Читати «Три зозулі з поклоном» - це як дихати розрідженим повітрям на вершині гори: спочатку паморочиться голова від висоти почуттів, а потім настає абсолютна ясність. Тютюнник написав не про «любовний трикутник» (це вульгарне визначення тут не працює). Він написав про любов як найвищу форму аскези.

У сучасному світі, де стосунки вимірюються статусами, лайками і гучними скандалами, історія Марфи, Софії та Михайла здається інопланетною. Тут ніхто не кричить, ніхто не б’є посуд, ніхто не вимагає «свого». Тут панує тиша, але ця тиша така густа, що її можна різати ножем. Марфа любить чужого чоловіка. Але як вона любить? Вона не хоче його забрати. Вона не хоче зруйнувати його сім'ю. Вона просто хоче дивитися, як він іде. Її любов - це не жага володіння, це чисте споглядання. Це містика, це майже релігійне поклоніння образу, яке не потребує фізичного дотику.

Найбільше вражає Софія...дружина...вона знає все... Вона бачить, як Марфа дивиться на її чоловіка і не влаштовує жодної сцени ревнощів. Вона співчуває. Ви уявіть цей рівень душевної культури! Софія розуміє, що любов Марфи - це не загроза, це біда і дар водночас. І коли приходить справжня трагедія (репресії, розлука, Сибір), дрібні власницькі інстинкти зникають. Залишається лише голе, тремтяче співчуття однієї душі до іншої.

А лист із Сибіру? Михайло просить дружину передати Марфі «три зозулі з поклоном», щоб вона його «не сушила». Це ж яка має бути чутливість, щоб за тисячі кілометрів відчувати, як чужа туга тримає твою душу на прив'язі! Він просить не про любов, він просить про свободу, про те, щоб його відпустили. «Три зозулі» тут - це не птахи, це три стани душі: пам'ять, прощення і забуття.

Ця новела - як ковток джерельної води після солодкої газованої води сучасних мелодрам. Вона вчить нас, що любити - це іноді означає просто відійти вбік і послати «поклін» тому, хто ніколи не буде твоїм, але хто назавжди залишиться частиною твого Всесвіту. Це боляче, але це неймовірно красиво.