Серця трьох

Тут менше Півночі, менше крижаних випробувань, натомість більше пригод, тропічних пейзажів, таємниць і навіть кохання. Але за цим яскравим фасадом авантюрної історії ховається несподівано тонкий задум: дослідження не стільки світу зовнішнього, як внутрішнього. Окремої уваги заслуговує жіночий персонаж. Вона — не просто любовний інтерес, а точка рівноваги, своєрідне «третє серце», через яке переплітаються дві лінії — пригодницька й емоційна. Через неї роман набуває глибини: це не просто пошуки скарбів у джунглях, а пошуки себе — у стосунках, у межах вибору, у боротьбі між силою і ніжністю. Стиль Лондона в цьому творі змінюється. Замість скупо змальованих просторів — екзотичні образи, стрімка динаміка подій. Кожна пригода не просто розважає, а висвітлює щось приховане в героях: як вони реагують на загрозу, як змінюються, коли опиняються перед вибором. «Серця трьох» часто сприймають як компроміс між масовим смаком і серйозною прозою. Але ця «легкість» оманлива. За нею тонке розуміння людської натури, цікаві психологічні спостереження й інтерес до того, що керує людьми у найрізноманітніших обставинах.