Ще живе Еміль у Льонеберзі

це не просто історія про пустотливого хлопчика. Це справжній гімн дитинству, де кожна витівка — це не злий намір, а природний порив до пізнання світу. Ліндґрен, як ніхто інший, вміє показувати, що за кожним необдуманим вчинком ховається невинність, а за кожним покаранням — безумовна любов. Світ Еміля сповнений комічних і водночас зворушливих моментів. Його пустощі — чи то синя фарба, чи то п'яні вишні для тварин — це маленькі шедеври дитячої логіки, що змушують нас сміятися і згадувати власне дитинство. Авторці вдається з неймовірною теплотою змалювати життя, де кожен день — це нова пригода, а кожна проблема — урок. Ця книга — це ліки від дорослої серйозності. Вона нагадує, що іноді варто дозволити собі бути трохи Емілем: сміливим, безтурботним і щирим. Це чудова історія, яка доводить, що справжнє щастя — у дрібницях і вмінні бачити світ очима дитини.