Скарби Агри і клятва чотирьох каторжників

Якщо після «Пса Баскервілів» зловили жорсткий фокус на Шерлока і хоеться добавки, то «Знак чотирьох» - це ідеальне продовження банкету. Якщо перша історія була про готичну містику на болотах, то тут Конан Дойл видає класичний пригодницький екшен-трилер, де замішані індійські скарби, зради і лютий лондонський двіж.

До Голмса на Бейкер-стріт приходить міс Мері Морстан. Її батя-офіцер безслідно зник купу років тому, але відтоді якась таємнича особа щороку надсилає їй по одній гігантській і скажено дорогій перлині. А тепер цей анонім взагалі призначає їй зустріч. Шерлок і Ватсон вписуються в цю справу, і тут починається повний розвал кабіни. Ниточки ведуть до вкрадених скарбів Агри, таємної клятви чотирьох каторжників, одноногого кріпа і його дрібного, але максимально небезпечного поплічника.
Мерщій, відкривай цю книгу, якщо ти любиш естетику туманного, брудного і небезпечного вікторіанського Лондона. Нічні поїздки в кебах, кримінальні райони, брудні причали - атмосфера просто стікає зі сторінок.
Це не кабінетне розслідування, де всі сидять біля каміна. Тут є все: пошук слідів із собакою-шукачем, песик Тобі - то просто моя любов, екзотичні вбивства і, увага, епічна поліцейська погоня на парових катерах по Темзі! Для XIX століття це тупо рівень «Форсажу». 
Саме тут Шерлок постає не просто ідеальним роботом, а чуваком із реальними залежностями - він юзає 7-відсотковий розчин кокаїну, так, тоді це було легально, бо його мозок фізично не витримує нудьги без роботи. А Ватсон тим часом ловить стрілу Амура і закохується в Мері Морстан. Тобто тут і детектив, і психологія, і любовна лінія.

Ця історія читається на одному диханні, бо сюжет несеться на швидкості експреса. Ідеальний мікс екзотики, дедукції та адреналіну.