Стадо Геріона

Читаючи оповідання «Стадо Геріона», мені мимохіть згадалося дитинство кінця 1980-х - початку 1990-х з магами та екстрасенсами на кшталт Кашпіровського, Чумака, танці кришнаїтів на вулицях мого міста та зцілення Марії Деви-Христос, про що день у день розповідали і що показували по телевізору. Заряджена вода, інваліди, що вставали з візка та йшли... Такий собі веселий був час.
 І тут Агата Крісті пише про секту, до якої потрапила подруга головної героїні оповідання міс Карнабі. Власне, остання і прийшла до Пуаро, бо боїться за життя подруги: та настільки захопилася ідеями сектантів та пророцтвами Учителя на прізвище Андерсон, що готова відписати на них все своє майно. Додає тривоги ще й те, що за останній час три жінки, що були ревними послідовниками Учителя, відписали на секту свої капітали та померли. Померли від своїх хронічних хвороб, у себе вдома, своєю смертю. Як усе заплутано та містично! Шкода стареньких. Чи вірить міс Карнабі у такі збіги? А Пуаро? Тим більш. Отож, необхідно провести розслідування і зʼясувати причини смертей заможних жінок, а для міс Карнабі завданням номер один відтепер є врятувати свою подругу, яка, можливо, стане наступною жертвою. Звісно, якщо згадані вище вбивства не є збігом. Тож маємо справу з досвідченим убивцею чи просто збігом обставин? Мають місце продуманий до деталей план заволодіння грошима чи, як у деяких оповіданнях цієї збірки, містика та Божий промисел? І як, власне, розвʼязати цю проблему і знайти відповідь на питання? У гру входить Пуаро, який називає сектантів стадом Геріона. Й яку роль відведе слідчий-бельгієць для міс Карнабі?