Світло війни

Роман не має чіткого, лінійного сюжету. Це калейдоскоп уривків, що поступово, через десятиліття, починають збиратися в єдине ціле. Книга показує, що пам'ять — це не архів, а скоріше примарний ландшафт, де все може бути обманливим. Ця книга — це чорно-білий фільм-нуар, де тривога відчувається на кожній сторінці. Ондатже використовує поетичні та короткі речення, створюючи глибокі образи та емоції. Це не роман для тих, хто шукає просту історію, а справжній шедевр для поціновувачів атмосферної, нелінійної прози.