Друга частина культової трилогії, на яку я покладала великі сподівання. 

Сюзанна Колінз вже показала як майстерно виходить із безвихідних ситуацій, обходячи гострі кути. Адже (далі будуть спойлери до першої частини, тому обережно, якщо не читали її) у фіналі першої книги в нас був не один переможець як зазвичай. 

Одразу декілька переможців! Це так вперше відколи проводять голодні ігри. Те, що вижили і Катніс, і Піта не сподобалося капітолійській владі, оскільки все було схоже на непокору, своєрідний бунт проти Капітолію. Тому, президент Сноу увесь час шукав способи покарати закоханих. І знайшов, оголосивши, що в наступних жнивах (відборі на ігри) братимуть участь лише переможці всіх років. А це значить, що Катніс (як єдина переможниця з округу 12) змушена знову повернутись на арену. В партнерство до неї потрапить або Піта, або Геймітч. Несподівано! Я й подумати не могла, яким сюжетним поворотом здивує друга частина книги. 

У цій частині ми також спостерігаємо, як Капітолій на чолі з президентом Сноу грає у свою власну гру, боячись втратити контроль. Бо поки все йому підвладне, Коріолан Сноу відчуває спокій. Та, на жаль, це ненадовго. Ходять чутки, що назріває бунт в округах. Чи так це насправді і наскільки все серйозно, дізнаєтесь з книги. 

У підсумку скажу, що книга «Полум‘я займається» не розчарувала. Поведінка Катніс виправдана, адже вона - підліток і веде себе дуже навіть достойно в її віці. Читання залишило по собі приємний післясмак і шалену зацікавленість, що ж там буде далі. Хотілося б лише, щоб видавництво уважніше перевіряло текст на помилки, бо їх тут трохи назбиралося. Хоч я не настільки прискіплива читачка і від відсутності коми, не занижуватиму оцінку книзі, але коли помилок багато, це засмучує. Все ж вдячна за перевидання улюбленої трилогії, яка запала в саме серденько! Тепер вона стала частинкою домашньої бібліотеки.