Та жінка…

Сьогодні перечитала оповідання «Скандал у Богемії» і машинально пригадала його радянську екранізацію, яку вважала слабенькою порівняно із Баскервіллями та «Знаком чотирьох». Хоча, напевно, проблема саме в тому, що в оповіданні Шерлока Холмса, як і інших чоловіків, показано закоханими чи, радше, зачарованими жінками. Доктор Вотсон щойно одружився, а правитель Богемії, що звертається до Холмса по допомогу, якраз має одружитися. Одружитися із особою знатного походження. Проте стара любовна авантюра із співачкою і акторкою Ірен (Айрін) Адлер, що мала місце у Варшаві та зафіксована на спільному фото, може спричинити скандал у Богемії. На заваді серйозним стосункам з Айрін стоїть різний соціальний статус. Натомість Айрін шантажує правителя тим спільним фото й обіцяє продемонструвати його майбутній королеві (якщо весілля взагалі відбудеться). Тож перед Холмсом стоїть непросте завдання - дістати це фото. 
Відзначу використання методу перевдягання, до якого вдаються впродовж усього оповідання наші герої: король перевдягалися графом Краммом і взагалі приходить до детектива у масці, Холмс декілька разів змінює зовнішній вигляд, стаючи то візником-пʼяничкою, то священником. Вдається до маскараду й Айрін. Подібні трюки трохи розважили мене як читача, хоча здалися трохи надуманими. 
Так чи вдалося Холмсу дістати фото? Й чому він називає Айрін «тією жінкою»? Все-таки слід віддати належне Конан Дойлю, що жіночі образи він подає не трафаретно, а з Айрін робить не лише чарівну і сексуальну жінку, яка, до речі, встигає в оповіданні одружитися, а й доволі розумну. Тож хто кого - чоловіки чи жінки?