Треба вірити в себе!

Невеличка дитяча казочка про мотивацію. А я б додала, що важливою є не лише віра у свої сили, а й підтримка рідних або тих людей, що тебе люблять і цінують. І тоді обовʼязково все вийде. Кошенятко Вуглик боялося всього - і мишей, і кота Боцмана. Але для того, щоб стати хоробрим, потрібно було опинитися в певних обставинах, - залишитися самому, коли матуся пішла в гості. Й от тоді кошеня змушене було дорослішати і ставати сильним, інакше б не вижило. В людей подібні речі теж мають місце: хочеш розвитку і переходу на вищий рівень - працюй над собою, борися, терпи, забувай про біль і не приймай близько до серця невдачі. Ну і визнавай свої помилки, бо розвиток можливий тільки тоді, коли людина бачить свої фейли. Все за законами діалектики! Але без люблячої людини поряд важко це все здійснити. Для кошеняти і для дітей це мама, для дорослих чоловіків - це кохана дівчина, але без цього тилу рух уперед є неможливим. Тож казочка вчить діточок не лише над собою працювати, а й любити та шанувати рідних, зокрема батьків, які завжди підтримають своїх дітей у будь-якому віці.