Український Фауст

Читати цю новелу доволі складно, а якщо не знаєш історичного контексту, то й не розберешся. По суті, це опис життя увʼязнених у радянській тюрмі у 1918-1919 роках, під час громадянської війни. У новелі є декілька героїв різних політичних поглядів. І всі вони перебувають в одній камері: російський шовініст, тобто прибічник білих і єдиної самодержавної Росії; польський націоналіст; Фавст з Поділля, тобто український націоналіст, селянин, що створив власний загін і боровся за незалежну Україну. Це звичайна людина праці, далека від читання книжок та студіювання історії. Це, однак, не заважає їй щиро дотримуватися українських традицій і любити свою землю, після тортур у камері з боку представника влади (єврей за національністю) Фавст малює кровʼю літеру У. Доходимо висновку, що в камері цей селянин і помре. Помре за ідею. І Григорій Косинка симпатизує цьому чоловʼязі, бачить його простоту й глибину водночас, щирість та відкритість. 
Новела непроста за композицією та описом подій. Діалоги змінюються короткими описами. Саме це надає глибини тематиці твору та створює жахливу картину тортур у тюрмі.