Український нуар за лаштунками шоу-бізу

Уявіть, що ви - успішний кримінальний репортер. Ви добре знаєте брудний виворіт міста, але звикли спостерігати за кримінальними драмами з безпечної відстані власного кабінету. Аж поки випадкове знайомство з попзіркою Анжелою Сонцевою не затягує вас у самісінький епіцентр м'ясорубки. Головний герой Ігор Варава раптово втрачає контроль над власним життям. Люди з оточення співачки зникають або гинуть за дивних обставин, а самому журналісту доводиться лягти на дно і перейти на нелегальне становище, щоб просто дожити до ранку і знайти ляльковода.
Кокотюха робить тут чудовий стилістичний маневр, граючи на полі класичного, в'язкого нуару. Найсмачніше в тексті - це зміна оптики. Замість крутого слідчого з табельною зброєю та повноваженнями ми маємо протагоніста, який захищається лише власною параноєю та старими зв'язками. Український шоу-бізнес показаний тут без жодного телевізійного глянцю - це липке, небезпечне болото, де за лаштунками вирішуються далеко не творчі питання. Динаміка тексту нагадує туго натягнуту струну: Варава постійно в русі, постійно озирається через плече.
Проте, намагаючись дотриматися канонів жанру, автор зібрав і його типові кліше, об які читач періодично перечіпається. Перша об'єктивна проблема - синдром «діви в біді». Анжела Сонцева функціонує в тексті скоріше як сліпий сюжетний тригер, ніж як глибокий психологічний персонаж. Вона - зручний магніт для неприємностей, через що її образ подекуди здається пластмасовим. Другий мінус - гіперболізація обставин. Те, як швидко і легко столичний журналіст випадає із соціуму, перетворюючись на кіношного вовка-одинака поза законом, вимагає від читача великого кредиту довіри. Подекуди жорсткий, побутовий реалізм дає тріщину, поступаючись місцем трохи бульварній змові.

Поціновувачам хардскульних кримінальних історій, де герой заганяється в глухий кут, та любителям зазирнути за непривабливі куліси вітчизняної богеми, зайде точно. А от фанатам класичних детективів-головоломок та тим, кого відверто дратують історії, де всі проблеми чоловіка починаються виключно через класичну «фатальну жінку» видасться посереднім варіантом. Отож, непогано але банально, нема от цього авторського новаторства і свого, хіба що зображення українського шоу-бізу.