Влітку 1932р. внаслідок примусової і репресивної для селян політики хлібозаготівлі совєцкої влади, голодне населення України, намагаючись хоч якось вижити, почало масово зрізати ще не дозрілу пшеницю на полях. НКВС почали виловлювати тих, хто ночами зрізував зі своїх же полів для себе колоски. Оскільки зібраний урожай селян зразу після обмолоту доправлявся на хлібоприймальний пункт, селяни масово почали красти зерно, тому...

7 серпня 1932 р. влада СРСР прийняла так званий "Закон про п'ять колосків".

Збирання колосків визначалося як розкрадання соціалістичної власності, покарання - розстріл з конфіскацією всього майна при тяжких обставинах і щонайменше 10 років при інших випадках. Рівно 5 вкрадених колосків потрібно було для засудження.

Провісників голоду, що насувався, було чимало, але рішення совєцкої влади про масові плани хлібозаготівель та закон про 5 колосків, призвели до трагедії - Голодомору в Україні, Поволжі, Кубані, Білорусі, території Південного Уралу, Західного Сибіру, Казахстану, тобто ключових зернових регіонів СРСР. У 1932-1933рр. загинули 5 млн. людей, з яких 3,9 млн. українці.

Написаний у Празі в 1933р. роман "Марія" Улас Самчук, присвятив Матерям, що загинули голодною смертю в Україні 1932-1933р.

І в творі Дімарова, і в Самчука світ крутиться довкола селянина. Він понад усе любить свою землю, працює на ній, дбає про неї, заквічує її, а вона йому віддає сторицею. І найбільше щастя для нього - зібраний, вирощений його ж руками, урожай.

"Можна п'яніти від усього, але найприємніше оп'яніння від праці і від любові" - так вправно автор змальовує важку працю українського селянина та його любов до землі.

І як же страшно, коли у  працьовитого народу, відбирають зерно, залишивши його помирати голодною смертю.

Марія - це не просто головна героїня твору, це знедолена Україна із жорстокими випробуваннями, які випали на її долю: Велика війна, прихід совєтів, колективізація та голодомор.

Страшно дізнаватися, на що довелося наважитися матері, щоб урятувати дитину від голоду. Дякуючи У.Самчуку, сьогодні ми можемо розуміти всю криваву сутність режиму, всю безнадійність життя українських селян.