You are here
Василь Стефаник "Камінний хрест"
Сьогодні чимало сучасними авторами написано книг, у яких порушено тему вимушеної евакуації спричиненої російським вторгненням та окупацією українських територій. Так багато українців із початком російсько-української війни і ще більш після повномасштабного вторгнення полишили рідні землі та вимушені були емігрувати закордон.
Трагічні події минулого століття не раз змушували українців шукати кращої долі за океаном. Люди їхали на край світу не за мрією, а за нуждою. Найперші хвилі еміграції українців у далеку Америку припали ще на кінець ХІХ ст. Там, на американському континенті українці групувалися між собою, так виникала українська діаспора. Люди жили, працювали, любили, народжували та повсякчас у серці виношували любов до України.
Якось перебуваючи на Краківському вокзалі, Василь Стефаник став свідком розпачі перед невідомістю його земляків, що прямували до Америки. Він часто спостерігав голосіння й зойки, знову й знову приходив на вокзал, проводжав знедолених, зазпокоював та переживав разом з ними біль розлуки.
Виїжджали десятками тисяч, гнані нестатками і голодом, зі страхом у душі, відчуваючи, що прощаються із рідною землею на завжди. Новела "Камінний хрест" була тими "сльозами та кривавим криком" народу, які Стефаник передав через монолітний образ Івана Дідуха, це найперший твір в українській літературі, який торкається такої глибокої проблеми.
Написана по живих слідах і з живого реального факту, новела стала вражаючим документом тогочасної дійсності. Картини прощання головного героя новели з рідним селом написані майстром з такою силою, що й сьогодні, коли їх читаєш, стигне кров. Прощаючись із селом, хатою, клаптем поля на горбі, він мовби ховає себе в землю і на знак цього виносить на той горб важкий камінний хрест. У камінний хрест - символ його чесного працьовитого життя - Іван вкладає все найдорожче, що мав, а може й власне серце. На чужині потрібні працьовиті руки і здоров'я, а рідній землі - людська любов і сердечність.
Тому камінний хрест переростає в образ-символ, що уособлює важку долю працьовитості українського народу. Він - пам'ятник тисячам українських селян, які так і не повернулися додому, засіваючи своїми кістьми чужі землі. Справді українських емігрантів чекала невідомість. Багато з них досягли на землях Америки добробуту, високого суспільного становища. Але спочатку був пошук порятунку від неймовірних злиднів.
Новела "Камінний хрест" і сьогодні кличе до роздумів. Знову українці покидають рідну землю, тікаючи від війни. Знову - людські трагедії, розлука та зневіра.