Роман “Вічник. Сповідь на перевалі духу” - книга, що допомагає пережити важкі часи, кожна її сторінка сповнена філософії життя, любові до світу, любові до природи, любові до життя. Персонаж книги у формі щоденникових записів, наче у довірливій бесіді з читачем розповідає про свою долю, повстання в “Чорному лісі”, заслання в таборах на Колимі з її безжальними морозами, бажанням табірних наглядачів знищити в людині особистість, підкорити, зламати… Далі карпацький “монах” Андрій Ворон оповідає про свою науково -дослідну мандрівку до Греції, Грузії , а на схилі віку -повернення на Батьківщину, в рідне Мукачеве.
Примітно, що головний герой книги завжди плекає у своєму серці вдячність, не цурається навіть найважчої роботи, вчиться, переймає досвід, дослухається порад людей, яких зустрічає на своєму життєвому шляху, в його душі немає ненависті.
Книга читається дуже легко. Письменник спонукає читача замислитися над цінністю дня сьогоднішнього, адже кожна мить життя на Землі – неповторний дарунок Творця, який так важливо не змарнувати, а наповнити сенсом.
Ось лише кілька цитат, які мені запам`яталися, особливо вразили своєю, іноді, шокуючою правдивістю, яка відкрилася в час жорстокої війни нашого народу за своє майбутнє, мову, ідентичність, культуру, право бути та жити:

“Люби життя таким, яким воно є. І воно полюбить тебе таким, яким ти є”;
“Може в сьому й захована найвища мудрість – дякувати. За все дякувати. А ми все просимо, вимагаємо, чекаємо”;
“Життя – се довге прощання”;
“Настає день, коли ти вже не годен бути вчорашнім”;
“Немає ближчого, відданішого нам створіння, як пес. Часто ми, люди, не заслуговуємо тої довіри й безкорисливої любови”;
“Будь собою! Приймай себе. Радій собі. Заглядай у себе.– і знайдеш у сій криниці все. Бо дано тобі все, що потрібно. І понад се”;
“Як ти до світа, так світ до тебе”. Кедь довго будеш зазирати в безодню, то безодня зазирне в тебе”;

В тексті ще дуже багато цитат, які допоможуть знайти внутрішній спокій у непростій життєвій ситуації. Книга стане справжнім порадником для людей, що опинились в складних життєвих обставинах, прагнуть відновити сили, щоб йти далі, долаючи труднощі повсякдення з вірою в серці, навіть тоді, коли здається, що надії вже немає, а довкола панує непроглядна темрява.
22.10.2024