Вівторок

Чоловіки і жінки. Класики і сучасники. Що може обʼєднувати Оксану Забужко та Олександра Олеся, Василя Стуса і Вікторію Амеліну? Кохання. Оспівування цього високого почуття, яке дано не кожному, а автори цієї збірки точно знають, що таке любов. І пишуть про неї по-своєму. Хтось розуміє доторк їхньої душі, а хтось прагне дотягнутися до неї крізь форму «Теореми» (Оксана Забужко). Я не дуже люблю сучасну поезію, часто не розумію її. Але пан Жадан приємно вразив поезією про кохану жінку. Але найбільше мене зачепив «Вівторок» Вікторії Амеліної - письменниці і журналістки, що загинула два роки тому, загинула у вівторок. Такою є назва її останньої поезії. Як я розумію, вона пише про дзвінок двох закоханих: хлопець пішов на війну, вона чекає на розмову з ним у вівторок, але він повідомляє, що телефонуватиме в неділю. Прикметна деталь: головна героїня готова жити довго, натомість для авторки ця поезія стала останньою і пророчою. 

Сергій Жадан пише, що з любові народжуються міста. А я б додала: без любові неможливе справжнє людське існування. Без любові ти завжди самотній одинак.