Врятувати з залу суду

Це один із найбільш емоційних, похмурих і психологічних кейсів Еркюля Пуаро, де напруга стартує прямо в залі суду. Є така собі Елінор Карлайл - багата, стримана аристократка, яка заручена зі своїм кузеном Родді. Вони чекають на жирний спадок від вмираючої тітоньки. Життя - малина. Але тут на горизонті з'являється Мері - молода, наївна донька садівника. Родді миттєво ловить лютий краш на цю Мері і тупо скасовує весілля з Елінор. Елінор розбита, але намагається тримати обличчя. Аж раптом стара тітонька помирає, а слідом за нею хтось жорстко труїть морфіном саму Мері. Усі докази, просто всі до єдиного, вказують на Елінор: ідеальний мотив: ревнощі та бабки, і можливість: вона сама готувала бутерброди з паштетом, якими отруїлася Мері. Дівчина вже сидить на лаві підсудних, судді готові винести смертний вирок. І тут в гру вступає Еркюль Пуаро, якого найняв один молодий лікар, що таємно сохне по Елінор.

Пару фішок твору. Леді Аґата одразу кидає нас у засідання, де прокурор просто розмазує Елінор по стінці. Вайб невідворотності покарання тримає за горло з перших сторінок. Пуаро доводиться не просто шукати вбивцю, а працювати під жорстким таймером, збираючи пазл заново, поки життя клієнтки висить на волосині.
 Це не типова ванільна драма. Крісті показує реальну психологію зради, ревнощів і того, як пристрасть тупо ламає людям життя. Ти читаєш і до останнього моменту сумніваєшся: а може, Елінор реально не витримала, зірвалася і пришила свою суперницю? Її поведінка максимально підозріла.
Коли всі копи бачать очевидну картину і вже закривають справу, Пуаро починає колупатися в диких дрібницях. Він бере на перший погляд якесь  "сміття" і майстерно збирає з нього залізобетонну доказову базу, перевертаючи справу з ніг на голову. Правда ж цікаво, як ?! Тому сідаймо за читання, бро, хорошої класичної літератури.