Втеча з цирку кошмарів

Третя частина цікавих пригод Одрі Роуз більше про атмосферу і стосунки ніж про детективну лінію. Менш логічна і більш романтична, трохи розчарувала бо я більше хотіла цікавої історії а не роману.
Цього разу Одрі і Томас опиняються не в лабораторії і не в замку, а на розкішному лайнері, що прямує до Нью-Йорка. Замкнений простір, обмежене коло підозрюваних і неочікувано… цирк.
Загадкові артисти, небезпечні трюки, фокуси та ілюзії «Карнавалу місячного сяйва», але вони дуже дивні і явно щось приховають. Кожен артист несе в собі загадковість і усі здаються спочатку підозрілими.
І звісно класика жанру без вбивства у такій атмосфері не обходиться, все починається під час першого виступу. Але далі не стільки розслідування як про саму Одрі… вона тут більш емоційна, більш розгублена  і відволікається на любовну лінію. Цей момент мене конкретно дратував, бо до попередніх історій де дівчина ріже тіла і мала раціональні роздуми, ця лінія.. це було зайвеее!
Так вона живий персонаж з емоціями , помиляється і піддається почуттям, але не той жанр не так багато. Томас незмінний , більше розряджався атмосферу гумором.  
Детективна лінія якраз сильна і цікава зі всіх книг, та її мало. І розкладка не дуже важка, не туди звернула авторка.(
Фінал трохи покращив ситуацію і виправив враження про книгу. Він повертає історію в більш зібране русло і частково компенсує хід подій. Після нього нема розчарування.  
Прочитати можна , як читання на вечір книга підійде, але в третій книзі більше театральності ніж детективу. 
Мала бути ще четверта частина, не слідкувала і навряд чи буду читати.