Я паштет і армія

Кузьма Скрябін це наш біль. Він житиме завжди, бо його пісні й вислови пам’ятає і пам’ятатиме наше покоління. Як співака. Як телеведучого. Як людину, яка вміла говорити просто й влучно.

Але не всі знають Кузьму як письменника. Можливо, він не про «високу літературу». Зате мав свій вайб. Своє бачення. Своє «не можу мовчати». І писав так, як жив без прикрас, без претензій, але з характером і душею.

«Я, Паштет і Армія» це історія з життя. Іронічна, смішна, іноді абсурдна. Армія тут не про форму й героїзм, а про виживання. Про молодість, яка не завжди знає, чого хоче. Про дружбу, що виникає там, де її найменше очікуєш. Про абсурд, який хочеться просто витримати.

Цей текст без пафосу. Замість лозунгів трохи стьобу, трохи цинізму і справжні, не вигадані ситуації.